Роздумуючи над темою тривоги...

У сучасній діловій культурі, яку ми за 20 років виробили у нашому суспільстві, людина ніколи не зможе відчувати себе у безпеці, вона завжди буде у стані тривоги, не зважаючи на статки та підстрахування. Оскільки критерієм успіху стало багатство і соціальний статус (навіть не упізнаваність чи значущість для спільноти, а саме статус - звання, наближеність до влади і т.п.)..

Причина в тому, що поняття багатство, як не дивно, не має кількісного вираження. Зажди є хтось, хто багатший, завжди хтось може обійти, варто лише затриматися (на відпочинок, на навчання, на лікування).

І навіть у тієї людини, яку не виховували з малих літ, орієнтуючи на змагальність і значущість статусу, з її зануренням у ділове життя прагнення до успіху поступово стає невід'ємною частиною особистісних устремлінь, формується залежність від успіху.

Один з сумних, чи не найсумніших, наслідків такого стану речей - самотність, яка породжує страхи. І ці страхи досить часто маскують правдиву причину тривоги...