На форумі МІМ-Києв років два тому у нас відбулась розмова щодо успіху. Зустріч з Юноною Ільїною змусила мене повернутись до теми, перечитати ту дискусію. Захотілось поділитися своїм діалогом з випускницею МВА-програми Світланою Олексенко. Пізніше до нас приєдналась Олена Піскун, теж випускниця МВА- програми. З їхньої згоди викладаю тут нашу розмову з певними редакторськими правками та компонуванням.
Світлана Олексенко: Я з колегами з ЕU часто дискутую через їхнє здивування з
приводу надмірностей у наших підприємців (та й не тільки) щодо
luxury-брендування. Вони вважають це, м'яко кажучи неправильним, а я їм
пояснюю, що у нас таке середовище, що способів продемонструвати свій успіх дуже
мало. Одним словом - молодий у нас поки
що капіталізм! Ось і кидають наші люди такі соціальні посили через призму
іміджу за допомогою дорогих марок. Що для вас означає мати успіх? У яких
ситуаціях взагалі застосовується це поняття?
Володимир Банцер: Досягнення поставленої мети запланованим шляхом і /запланованими/
ресурсами ... :-)
Світлана Олексенко: Після цього настає радість?
Володимир Банцер: То ви про успіх чи коли приходити радість, задоволення?
Світлана Олексенко: Якщо від успіху (цілеспрямованих дій) немає радості - отже,
це не твій успіх! :) Так? А люди "попадаються" на соціальні
стереотипи успішності?
Володимир Банцер: Питання термінів. У мене таке відчуття,
що ви наділяєте слово "успіх" якимось додатковий значеннями. Це так?
Світлана Олексенко Не знаю .. може бути, просто хочу зрозуміти що це - успіх.
Чому одним ставлять позначку "успішний", а іншим – ні? Чому, коли
досягнеш мети, частіше відчуваєш спустошеність, ніж щастя? І що саме соціум вважає
успіхом? Чому так буває, коли люди поселились у новий будинок, заїжджають у
його двір на дорогих машинах, а не знаходять у ньому щастя?
Володимир Банцер: Як на мене, то
в наш час, особливо у вашого покоління змінилося значення слів, переважно,
пов'язаних з соціальною взаємодією і статусом. Зараз поняття "успішна
людина" передбачає дві основні характеристик:
1. Має вдосталь грошей
і багатство якої примножується.
2. Має статус -
впливова настільки, що може дозволити собі ігнорувати норми закону і моралі.
Тому і успіх
пов'язується не з внутрішніми потребами і мотивами, а із вимогами оточення,
переважно групи, ця кою себе ідентифікує ця людина. Звідси і т.з. невроз успіху: людина боїться свого
успіху, бо що більше вона досягає, то більше постає в самотності, а відтак і
під загрозою: «Інші будуть такими само агресивними і безпринципними щодо мене,
яким є я - треба захищатися. Інші будуть досягати ще більшого, а я можу
опинитися у хвості або й на узбіччі - треба наздоганяти...» і т.п. А ресурси
людини не безмежні, тим більше у віці, коли справді впливовість і багатство
частіше зустрічаються...
Внутрішній стан таких
"успішних" - це суміш жаху і відчаю, великого напруження і глибокої
самотності. Звідки взятися тому ж таки задоволенню?
Світлана Олексенко: «Занадто багато людей витрачають гроші, яких вони не
заробляють, на речі, які їм ні до чого, і все це - щоб вразити людей, яких вони
терпіти не можуть» - правда життя…
Володимир Банцер: Саме так: люди частіше ставлять собі за ціль не свої потреби, а те, як вони
уявляють очікування інших щодо них. Чому так стається? Причин купа: від
виховання до домінуючих стандартів культури. Наприклад, зверніть увагу на те як
змінила провідні культурні орієнтири в суспільстві публічність особистісної
культури депутатів, чиновників та особливо багатих людей... Чи проходить це
само? Іноді так, десь перед весіллям внуків. Якщо не було сильного потрясіння і
пікових переживань раніше і людина справилася з ним...
Світлана Олексенко: Я недавно запитала свою бабусю (78 років, мати 4х
дітей, 12 років вдова, народилася і виросла в селі, пережила дитиною і голод і
війну, ніколи не була ніде крім Києва, і то раз п'ять за все життя) - так от я
її запитала, який відрізок її життя їй подобається найбільше. Вона відповіла -
у мене завжди було все добре, але найбільше мені подобається зараз - вранці
пити каву з булочкою (сама в хатині). Щаслива :-)
Володимир
Банцер: Класний приклад з бабусею! :-)
До речі, звернув увагу, що у
нас часто умовою успіху називають наявність грошей. Це справді одна із
серйозних проблем нашого суспільства і психологічний бар'єр для тих, хто прагне
успіху, особливо для молодих людей, які вже виросли в цьому спотвореному
уявленні. У цілому світі сприймається така залежність як прямо протилежна: успіх,
крім іншого, приносить гроші, а гроші не є обов'язковою і достатньою умовою
успіху...
Світлана Олексенко: Хтось сказав «гроші не важливі, доки вони у вас є». Ось я і підняла тему
- що є успіх? Гроші? Годинки, діаманти .. видані книги .. невидані рядки ..
Робота або працю ..
Володимир Банцер: Не думаю, що існує єдине визначення цьому.
Якщо ми говоримо про
успіх як стан, то він є позитивним результатом якої-небудь справи. А у кожного
- свої справи, їх багато, вони можуть іти паралельно, і ці справи відрізняються
за характером, можуть конкурувати за ваші ресурси (виховання дітей, написання
дисертації, бізнес...), і людина може вважати себе або її будуть вважати інші
неуспішною чи успішною в різних сферах.
Якщо ми говоримо про
успіх як про шлях, процес, то його, на мою думку, можна виразити такою
формулою: успіх = (оптимізм + реалізм) х смисл.
Якщо ми говоримо про
статус, то це ті атрибути, які визначають у певному соціумі значущість і
впливовість. Але навіть в одному суспільстві існує велика кількість спільнот,
які можуть відрізнятися діаметрально за стандартами значущості і впливовості.
Світлана Олексенко: А якщо соціум вважає
людину успішною, а сама людина так не вважає і страждає, то такий "успіх"
- успіх? Таким чином слухаючи себе у зворотному напрямку, наприклад, коли ти вважають себе успішним, а соціум так не вважає - може і дах з’їхати… Усе ж
позитивний результат - це внутрішній показник чи зовнішній? Чи симбіоз?
Володимир Банцер: Ідеться про запланованій або очікуваній результат. Щодо внутрішнього -
то це емоції. Але є один несподіваний і часто неприємний момент:
успіх не приносить задоволення, якщо досягається саме очікуване або плановане,
задоволення виникає, коли людина отримує щось більше, ніж очікувала, або
виникає вторинна вигода від успіху...
Існує два типи людей,
якщо ми говоримо про досягнення: одні мотивовані на уникнення поразки, інші -
на досягнення успіху. (До речі, іноді це заплутує керівника, коли той не може
зрозуміти поведінки підлеглих... ). Перші можуть вважати успіхом те, що не
трапилося нічого поганого. Тому знову ж таки визначитися слід про що саме
говоримо - про який із "успіхів" мова.
До розмови приєдналась
Олена Піскун:
Олена Піскун: А якщо «орієнтири термінів» і критерії задаються не суспільством, а
внутрішніми цінностями і цілями людини, у цьому випадку ми можемо говорити про
успіх зі знаком «плюс»?
Володимир Банцер: Успіх не має
знаків «плюс» чи «мінус». Я говорю про невроз успішності: тобто коли людина
прагне досягнути успіху, приймаючи за його критерії зовнішню оцінку, страх
"не соответствовать". Те саме трапляється, коли метою діяльності
ставиться задоволення, а досягнення задуманого в тому вигляді, в якому його
планували бо "візуалізували" ніколи не приносить задоволення. Починається
гонитва колом, як білка в колесі...
