Ось купив собі значок...

Кілька років тому один знайомий, з яким ми дуже давно не бачилися, написав мені в Однокласниках таке: "Володя, чому ти не ведеш блог? Думаю, було б цікаво читати...".
Мені було приємно таке читати: мабуть, я таки був для нього значущим і цікавим, коли ми бачилися, розмовляли, але разом з тим це викликало тривогу, причина якої мені так і не зрозуміла остаточно, хоча маю кілька гіпотез.
А через півроку по тому одна зі студенток МІМу поцікавилася, чому я не веду блог. І я не знав, що відповісти. Бо за першою освітою я журналіст і мав би радіти з такої змоги. Хоч і 20 років як змінив фах. Та якось незвично писати і публікувати самому, бо тут мусиш бути і автором, і редактором, і дистриб'ютором своєї ж продукції (а як це робити?). І як стимулювати себе, бо навіть замовлені журналами статті важко пишуться...
...Та якщо "зробити монтаж", то найскладнішим для мене є те, що не сховаєшся за редакційним колективом і твої невдала чи нецікава публікація не буде компенсована більш цікавими чи актуальними публікаціями колег.
Хоча спробувати, думаю, варто. Тим більше, що ліквідувати завжди є змога - технології дають змогу і спалювати рукописи, і вирубувати одним кліком написане клавіатурою...


У несмілий київський розпал пєрєстройки в Києві почали продаватися значки з різними написами. Найбільше мені сподобався з написом "Ось купив собі значок!". Тож і я ось завів собі блог. :)
Побачимо, що з того буде...